Під час світової пандемії коронавірусу COVID-19 люди з цукровим діабетом належать до групи ризику важкого перебігу коронавірусу, за визначенням ВООЗ.

Як повідомили «Сніданку з 1+1» у Міністерстві охорони здоров'я, 20% померлих від коронавірусу в Україні – люди з цукровим діабетом (ЦД). Саме тому людям із ЦД важливо уникати будь-яких контактів з особами, які потенційно можуть бути носіями вірусу, а також бути уважнішими до свого здоров'я, не забувати вчасно приймати ліки та бути постійно на зв'язку зі своїм лікарем-ендокринологом.

У попередньому матеріалі ми вже згадували про те, чому вплив коронавірусу небезпечний для організму людини із ЦД – через можливі ускладнення, спричинені вірусом. Офіційно в Україні живе 1,3 млн людей з цукровим діабетом, але за неофіційними даними їх удвічі більше.

Якщо говорити про типи цукрового діабету, діабет 1 типу є менш поширеним у світі, з ним живуть близько 5-10% від усіх хворих на цукровий діабет. Цей тип діабету пов'язаний із абсолютним дефіцитом вироблення інсуліну організмом, але причини його розвитку досі остаточно не встановили. За цього типу діабету клітини підшлункової залози поступово гинуть, кількість синтезованого гормону не переробляє всього обсягу глюкози, і рівень цукру в крові підвищується. За словами керівниці відділу діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України, лікарки-ендокринолога Любові Соколової, 1 тип ЦД здебільшого зустрічається у дітей і осіб молодого віку.

Цукровий діабет 2 типу є найбільш розповсюдженим типом діабету у світі. Цей тип діабету розвивається поступово, після 40 років, на тлі надлишкової ваги та гіподинамії. Дуже характерною є родинна спадковість. Клітини організму людини з ЦД 2 типу нечутливі до власного інсуліну, він не працює для утилізації глюкози, та її рівень поступово підвищується.

Цукровий діабет – це хронічне захворювання, що прогресує, і небезпечне через ризик ускладнень. Цей ризик значно підвищується за відсутності компенсації діабету (цільові показники глюкози крові не досягнуті, а рівень HbA1c˃7%).

Підвищення рівня глікованого гемоглобіну лише на 1% підвищує ризики ускладнень, наприклад, на ниркову недостатність і сліпоту – майже на 40%, судинні порушення та ампутація – більше 40%.

За словами ендокринолога, визначити компенсований або некомпенсований цукровий діабет нескладно навіть у домашніх умовах за допомогою портативних глюкометрів і тест-смужок.

Досягти цілі лікування цукрового діабету не вище 7% рівня глікованого гемоглобіну і мати компенсований стан цукрового діабету можливо за умов дотримання рекомендацій сімейного лікаря або ендокринолога.

Так само лікарка-ендокринолог Ксенія Толобаєва додала від себе, що кожен пацієнт з ЦД має прагнути нормалізувати свій рівень глюкози в крові та досягнути компенсованого ЦД, аби привести всі показники захворювання до норми, як у здорової людини.

Одним із найсуттєвіших бар'єрів досягнення цілі лікування пацієнтами з ЦД, якого бояться більшість пацієнтів, є підвищення дози інсуліну на шляху до її досягнення (титрація до цілей), або ж підбір оптимальної індивідуальної дози інсуліну для кожного пацієнта.

Страх пацієнтів викликаний тим, що титрація передбачає процес нарощення дози інсуліну, аж поки лікар не підбере оптимально безпечну дозу для пацієнта для досягнення компенсованого ЦД. Пацієнти зазвичай бояться нарощувати, адже хибно вважають, що збільшення дози інсуліну=погіршення стану цукрового діабету. Насправді це зовсім не так. Активна титрація дози одразу після ініціації інсулінотерапії, зазвичай, найбільш активна фаза збільшення/нарощення дози інсуліну, адже вона потребує досягнення зниження рівня глюкози в крові. Але поступово ця доза може зменшуватися відповідно до потреб пацієнта.

Пацієнту з цукровим діабетом разом з лікарем-ендокринологом потрібно визначити за допомогою титрації необхідну саме йому дозу інсуліну. Це є важливим складником якісної терапії пацієнта з ЦД, щоб мінімізувати ризики виникнення можливих ускладнень від захворювання, які також є бар'єрами на шляху до компенсованого ЦД, а отже, і повноцінного життя із цільовим показником глікованого гемоглобіну менше або =7%.

Сьогодні пацієнти можуть зіткнутися з ситуацією, коли отримати інсулін в аптеках не завжди можливо через недостатнє фінансування.

Водночас у МОЗ України запевняли, що пацієнт, який уклав декларацію зі своїм лікарем, має доступ до безоплатного гарантованого державою пакету медичних послуг на первинній ланці.

За словами харківської активістки Олени Вишні, вже три роки обласний центр намагається обходитися тільки державними субвенціями.

«Це означає 60%-50%, а то й 40% від потреби інсуліну. Але людина не може жити на 40%. Ми хочемо жити повноцінно, життям на 100%», – додала Олена Вишня.

Отже, щоб досягти компенсованого стану ЦД, пацієнтам потрібно мати інсулін у визначеній лікарем кількості, а в теперішніх умовах світової пандемії коронавірусу необхідно мати інсулін про запас для уникнення зайвих візитів в аптеку та коригування дози інсуліну за необхідності. Крім цього, необхідно також виконувати всі рекомендації лікаря-ендокринолога, аби разом з ним досягнути цілі лікування – показника глікованого гемоглобіну не вище за 7%.

Варто врахувати, що потреба в інсуліні залежить від стилю життя пацієнта, його харчування та інтенсивності фізичної активності. Інсулінотерапія, збалансоване меню і помірна фізична активність повинні відповідати одне одному, тому необхідний уважний контроль, скоординованість інсулінотерапії (дози і режиму введення інсуліну) з калорійністю і режимом приймання їжі, рівнем фізичної активності. В разі зміни одного чинника повинні змінюватися й інші. Досягнення цілі лікування пацієнтом – це комплекс дій та чинників, яких він має дотримуватися за допомогою рекомендацій свого лікаря-ендокринолога.