21 квітня шоумен та власник студії "Квартал 95" Володимир Зеленський у другому турі переміг Петра Порошенка, набравши 73% голосів. Минуло 100 днів від моменту складання Зеленським присяги президента. 29 серпня на своє перше засідання збереться Верховна Рада IX скликання, де монобільшість отримала пропрезидентська партія "Слуга народу". Передбачається, що партія одноосібно сформує Кабмін і Зеленський отримає всі важелі та повноваження для реалізації обіцяних реформ. Що вже вдалося президенту за перші 100 днів на посаді — згадуємо далі.
указів підписав [деякі з них засекречені]
законопроєктів та постанов [жоден не ухвалено]
звільнення [митниця, глави ОДА тощо]
призначення [міністерства, РНБО тощо]
іноземних лідерів прийняв [Дональд Туск, Майя Санду, Жан-Клод Юнкер, Біньямін Нетаньягу]
закордонних візитів здійснив [Брюссель, Франція Німеччина, Канада, Туреччина]
Зеленський і Рада
На свою інавгурацію до Ради Зеленський прийшов пішки через Маріїнський парк та площу Конституції. Він весь час усміхався та вітався із людьми. Вже під час промови у парламенті Зеленський був набагато серйознішим — він оголосив, що розпускає Верховну Раду VIII скликання через відсутність коаліції. На утворення нової депутати мали 30 днів, що, на їхню думку, унеможливлювало розпуск парламенту. Через це утворився правовий конфлікт, який вирішувався у Конституційному суді.

Наступного дня в Адміністрації президента відбулися консультації із головами фракцій щодо розпуску Ради. Ця зустріч українцям найбільше запам'ятається екстравагантним Олегом Ляшком, який спочатку приїхав до АП на велосипеді, відверто пародіюючи головного героя Василя Голобородька у серіалі "Слуга народу", а потім вів трансляцію із Адміністрації президента. На саму зустріч Ляшка з телефоном не пропустили.
На стенограмі, яку опублікували згодом в АП, не було зрозуміло, яких рішень дійшли учасники зустрічі. Обрана ще 2014-го року Рада обіцяла змінити виборчу систему та перейти від змішаної до пропорційної із відкритими списками. Однак станом на кінець травня 2019 цього так і зробили. Зрештою, 22 травня Зеленський подав до Ради два законопроєкти — про закупівлі на проведення виборів та зміни до виборчої системи. Президент пропонував скасувати мажоритарку, перейти до пропорційної системи із закритими списками, а також знизити прохідний бар'єр до 3%. Однак парламент такі ініціативи Зеленського не схвалив, чим ще раз викликав критику з його боку.
Загалом за 100 днів президентства Зеленський подав 19 документів до Верховної Ради, однак жоден із них депутати не ухвалили. Він неодноразово просив звільнити з посад міністра оборони, голову СБУ, міністра закордонних справ та генпрокурора. Найбільше запитань було до законопроєкту про оновлення закону щодо очищення влади — Зеленський планував додати до переліку люстраційних осіб майже усіх посадовців 2014-2019 років. Під законопроєкт потрапляли і низка членів команди президента.
11 червня Конституційний суд розпочав розгляд конституційності указу Зеленського про розпуск Ради. 20 червня КС ухвалив рішення, у якому фактично визнав, що не може встановити конституційність указу, а тому наявний конфлікт між президентом та Верховною Радою можна вирішити шляхом виборів. Зеленський призначив дострокові вибори на 21 липня.

За кілька днів до голосування Зеленський записав велике інтерв'ю за кермом Tesla, який належить керівнику його Адміністрації Андрію Богдану. Він, зокрема, розповів про перші враження від президентства, міжнародні перемовини та плани на майбутнє.
На виборах до Ради "Слуга народу" набрала рекордні 43% голосів, а на мажоритарних округах отримала 130 мандатів. Партія отримала у Раді IX скликання 254 депутати, свого спікера, першого віцеспікера та керівництво майже в усіх комітетах.
Команда Зеленського
Найбільшою інтригою після перемоги Зеленського були його кадрові призначення. Найвідомішими публічними представниками ще під час президентської кампанії Зеленського були ексміністр фінансів Олександр Данилюк, ексміністр економічного розвитку Айварас Абромавичус та депутат Сергій Лещенко. Останній жодних посад не отримав. Абромавичус очолив Наглядову раду "Укроборонпрому", а Данилюк став секретарем Ради національної безпеки і оборони.

21 травня своїм указом Зеленський всупереч закону про люстрацію призначив адвоката Коломойського Андрія Богдана головою Адміністрації президента. На закиди про порушення закону у Зеленського апелювали, що закон про очищення влади є поганим та неконституційним. 20 червня у команді Зеленського придумали, як обійти закон, і реорганізували Адміністрацію президента в Офіс президента, таким чином вивівши Богдана з-під люстраційної заборони.

Першим призначенням Зеленського був не Богдан. Президент вже 21 травня змінив головнокомандувача Збройних Сил України — замість Віктора Муженка було призначено генерал-лейтенанта Руслана Хомчака. За 100 днів президент також здійснив низку перестановок у силових органах — призначив свого "друга дитинства" та головного юриста "Кварталу" Івана Баканова першим заступником голови СБУ. 11 червня указом Зеленського отримала нового керівника і Служба зовнішньої розвідки — її очолив депутат від "Батьківщини" Владислав Бухарєв. Новим очільником Державної прикордонної служби став Сергій Дейнеко, а Нацгвардії — Микола Балан.

Увечері 21 травня Зеленський також здійснив ще низку кадрових призначень, зокрема посади в Адміністрації президента отримали колеги президента за роботою в "Кварталі" — Сергій Шефір, Сергій Трофімов, Юрій Костюк. Зеленський визначив і свого представника у парламенті — Руслана Стефанчука. Також помічником було призначено Андрія Єрмака, радником — Михайла Федорова, а заступниками Богдана стали Руслан Рябошапка, Кирило Тимошенко та Олена Зеркаль. Саме остання мала бути зовнішньополітичним радником Зеленського, однак вже наступного дня цей указ було скасовано. ЗМІ повідомили, що після призначення Зеркаль відмовилась від посади. Посада дісталася тодішньому постпреду України в НАТО Вадиму Пристайку.

22 травня Зеленський визначив і свого представника у Кабміні — ним став Андрій Герус. Наприкінці цього ж місяця в Адміністрації президента на посаді заступника Богдана з'явився очільник Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.

Змінив Зеленський у травні і керівництво Служби безпеки президента та Управління держохорони. Перший орган очолив Максим Донець — ексохоронець Коломойського. УДО ж, своєю чергою, отримало у керівники "кіборга" та ветерана АТО Олексія Оцерклевича із позивним "Купол". 3 червня з'явився указ і про призначення прессекретарки Зеленського — нею стала журналістка Юлія Мендель, яка співпрацювала із низкою міжнародних видань.

На початку липня Зеленський розпочав зміни в регіонах та видав укази про призначення нових очільників ОДА. Львівщину очолив Маркіян Мальський, Луганщину — Віталій Комарницький, Закарпаття — Ігор Бондаренко. На посаду голови Львівської ОДА Зеленський провів "народне" голосування у Facebook. Як відбувався процес відбору — достеменно невідомо.

Нових голів ОДА отримала Київщина — Михайла Бно-Айріяна, Херсонщина — Юрія Гусєва, Черкащина — Ігор Шевченко, Івано-Франківщина — Денис Шмигаль, Житомирщина — Віталій Бунечко, Вінницька область — Владислав Скальський, Запорізька - Віталій Туринко та Рівненська — Віталій Коваль. Одеська ОДА також мала отримати нового очільника, якого було погоджено урядом — Андрія Андрейчикова. Однак через негативну реакцію з боку громадськості Зеленський вирішив повторити "онлайн-голосування". Результати ще невідомі.
Звільнення чиновників
За 100 днів Зеленський відвідав половину регіонів України, в деяких устиг побувати навіть двічі. Метою візитів стали зустрічі із місцевими чиновниками та представлення нових голів ОДА. На мапі нижче ми позначили зеленим кольором всі області, де був президент, і чорним — куди, ще не доїхав.
Найбільше Зеленський запам'ятався публічною критикою чиновників. Першими в списку опинилися керівники митниць західних областей. Під час наради президент розкритикував їх через контрабанду та корупцію на митницях та закликав в.о. голови ДФС Олександра Власова звільнити їх. 13 липня на відповідній нараді Зеленський повідомив, що Власов не звільнив керівників митниць, а відправив їх у відпустку. Зі словами "ви вважаєте мене ідіотом" президент зажадав заяви на звільнення і від самого в.о. голови ДФС. Згодом Власова було звільнено і з посади очільника одеської митниці.
Наступним "гнів" президента на собі відчули чиновники на Київщині, а особливо — секретар Бориспільської міськради Ярослав Годунок. Під час представлення нового голови Київської ОДА у Зеленського стався з ним конфлікт — він вигнав його із зали. Тоді українці почули від президента такі афоризми як "Вийди звідси, розбійник" та "Зараз подзвоню Баканову щодо цього чорта".
Далі Зеленський вирушив до свого рідного регіону і відвідав Дніпропетровщину. У рамках цього візиту президент активно критикував чиновників. Він публічно посперечався із міським головою Дніпра Борисом Філатовим, який заклався до середини вересня відремонтувати міст, інакше піде у відставку. Також на заводі "Південмаш" президент зателефонував міському голові Києва Віталію Кличку через невиплату столицею коштів на завод Дніпропетровщини. У Кривому Розі дісталося й міністру екології.
У Миколаєві під роздавання потрапив т.в.о. місцевої ОДА В'ячеслав Бонь — його розкритикували за те, що Миколаїв називають "бандитським містом". Окрім цього, президент уклав ще одне парі — із гендиректором ПрАТ "Укргідроенерго" Ігорем Сиротою. Він пообіцяв відремонтувати дорогу через Дніпровську ГЕС. Ціна питання — заява на звільнення. Своєю чергою, у Харкові Зеленський змусив написати такі самі заяви місцевих керівників лісгоспів через незаконну вирубку лісів.
На Черкащині Зеленський устиг відвідати скандальне місто Сміла через проблеми останнього із боргами за теплопостачання. Секретарю міськради Віктору Федоренку він запропонував "продати Land Cruiser", аби допомогти погасити борги міста. На Івано-Франківщині Зеленському поскаржились на поганий стан доріг в одному із сіл регіону. Президент попросив профінансувати ремонт одного із мажоритарників, нардепа Андрія Іванчука. Він погодився знайти кошти, попри те, що ділянка не в його окрузі.
Останнім регіоном, який відвідував Зеленський, була Житомирщина. Тут президент критикував силовиків — він звинуватив їх у неспроможності побороти незаконний видобуток бурштину та через деякий час попросив звільнити голів місцевих управлінь поліції та Служби безпеки.
Найбільш тривалий конфлікт розгорнувся у столиці. У публічній площині головним опонентом Кличка виступає не Зеленський, а очільник ОП Андрій Богдан. Кличку погрожують розділити повноваження міського голови Києва та очільника КМДА попри заборону Конституційного суду, призначивши туди лояльну людину. Кличко намагався заручитися підтримкою американських лобістів, зокрема близьким оточенням чинного президента Дональда Трампа. На тлі чуток про те, що американці не схвалюють призначення Андрія Богдана через його близькість до бізнесмена Ігоря Коломойського, у кількох ЗМІ ввечері 1 серпня з'явилася заява голови ОП на звільнення без дати, підпису та з дивним формулюванням. Наступного дня сам Зеленський підтвердив, що такі заяви написали всі члени його команди і він може їх підписати будь-якої миті. Через деякий час з'ясувалось, що журналістам фото заяви Богдана надіслав його заступник Кирило Тимошенко. Навіщо ця інформація була навмисно вкинута в інформаційний простір — в ОП не пояснили.
Укази Зеленського
За перші 100 днів Зеленський підписав понад 300 указів та розпоряджень. Переважна більшість із них стосувалась кадрових питань, втім була низка розпоряджень, яка безпосередньо належить до повноважень президента. Однією з таких сфер є питання надання громадянства. Вже 28 травня Зеленський "виправив" те, що зробив п'ятий президент Петро Порошенко, і повернув український паспорт ексголові Одеської ОДА та третьому президенту Грузії Міхеілу Саакашвілі. Наступного дня той повернувся до Києва. Зеленський також надав громадянство кільком іноземним спортсменам, а 28 червня на честь Дня Конституції зробив українцями понад десяток військових-іноземців, які воювали на Донбасі.

Окрім цього, Зеленський відповів президенту Росії Путіну на його указ про спрощення надання громадянства спочатку жителям окупованого Донбасу, а потім і всього регіону. Український президент спростив надання громадянства росіянам, які зазнають політичних переслідувань.

Серед решти — укази, спрямовані на боротьбу з корупцією, контрабандою, незаконним вирубуванням лісів, рейдерством та підвищення якості доріг в Україні. Зеленський також ввів нову дату в календарі — 29 серпня відтепер День пам'яті захисників України.

Окрім ухвалення, Зеленський скасовував укази. Зокрема, під час конференції "Діалог бізнесу та влади" він повідомив, що скасував понад 160 указів усіх президентів, які заважали веденню бізнесу. Вони стосувалися різних акцизів, мит та оплати послугів нотаріусів.
Війна на Донбасі
Зеленський заявив, що ставить собі за мету припинити війну на Донбасі. Для цього, на його думку, насамперед потрібно "припинити обстріли". Всього за кілька днів після інавгурації, 27 травня, перший візит Зеленського відбувся саме в зону ООС на передову. 5 червня відбулося засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську, де пролунала перша важлива ідея — Україна готова припинити економічну блокаду окупованого Донбасу за певних умов. Найголовніша з них — повернення підприємств, які були "націоналізовані" бойовиками, під українську юрисдикцію та сплата ними податків до українського бюджету.

За червень у Мінську вдалося домовитися про розведення сил і засобів у Станиці Луганській, про що було домовлено ще 2016 року. Розведення військ підтвердило ОБСЄ і тепер українська сторона планує відремонтувати міст через річку Сіверський Донець на КПВВ Станиця Луганська. Українські сапери вже розмінували територію зі свого блоку, однак повноцінний початок ремонту зривають окупанти — вони досі не демонтували свій блокпост з іншого боку мосту. 7 липня Станицю відвідав і сам Зеленський разом із головою Ради ЄС Дональдом Туском.
Вже наступного дня Зеленський виступив із офіційною пропозицією — розширити "нормандський формат" за рахунок Великої Британії та США. Наразі на цьому майданчику працюють Росія, Франція, Україна та Німеччина. У комюніке, яке опублікували лідери "Великої сімки" за результатами саміту G7 у Франції, йдеться, що "Франція та Німеччина мають організувати саміт у "нормандському форматі" для досягнення відчутних результатів".
Найбільш успішне засідання ТКГ відбулося 17 липня. Тоді у Мінську вдалося домовитися про чергове перемир'я, яке передбачало заборону на будь-які обстріли та відповідальність за порушення. Окрім цього, Україна та "Л/ДНР" розпочали підготовку до обміну полоненими. Його можуть провести вже наприкінці серпня — на початку вересня.

Перемир'я допомогло скоротити обстріли до мінімуму, однак поступово бойовики їх нарощували, а 6 серпня обстріляли українські позиції біля Павлополя, під час чого загинули четверо військових ЗСУ. Тоді Зеленський офіційно визнав зрив перемир'я, а наступного дня провів екстрену нараду із силовиками та провів телефонну розмову з Путіним.
5 серпня Зеленський провів значні зміни у керівництві Збройних сил України. Новим командувачем ООС став колишній начальник оперативного командування "Північ" Володимир Кравченко. Олександр Сирський став новим командувачем Сухопутних військ.
Міжнародна політика
Першим міжнародним візитом Зеленського була поїздка до Брюсселя. Там президент встиг провести зустрічі із Дональдом Туском та Жан-Клодом Юнкером, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та президентом Польщі Анджеєм Дудою. Менш ніж за півмісяця він зустрівся із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Еммануелем Макроном.
Незважаючи на два візити до Європи у червні, наприкінці місяця на Україну чекала перша поразка на світовій арені — ПАРЄ ухвалила рішення повернути Росії повноваження, які були відібрані через недотримання прав людини, зокрема, і на окупованих українських територіях. Сам Зеленський зазначав, що це рішення було ухвалене заздалегідь, і вплинути він не зміг.

На початку липня Зеленський здійснив візит до Канади, де провів перемовини з прем'єром Джастіном Трюдо та спецпредставником із США Куртом Волкером. А вже 8 липня в Україні відбувся черговий саміт Україна-ЄС — перший для Зеленського, але останній для лідерів Євросоюзу Туска і Юнкера. Всього за кілька днів відбувся і другий візит — до Києва приїхала новопризначена прем'єрка Молдови Майя Санду.

11 липня напередодні зустрічі у "нормандському форматі" відбулась перша телефонна розмова Зеленського із Путіним. Головною темою перемовин було звільнення політв'язнів та обмін полоненими. 16 липня Зеленський провів розмову із Меркель, 24 липня — з італійським прем'єром Джузеппе Конте. 25 липня Зеленський поспілкувався із президентом США Дональдом Трампом. Уперше Трамп зателефонував йому після виборів, а на початку червня –запросив до Вашингтона.
31 липня Зеленський провів телефонну розмову із президентом Білорусі Олександром Лукашенком, а 1 серпня — із прем'єром Індії Нарендрою Моді. 5 та 7 серпня український президент мав ще два міжнародних дзвінки — від нового прем'єра Великої Британії Бориса Джонсона та президента Франції Еммануеля Макрона.

7 серпня Зеленський поїхав до Туреччини. Там він зустрівся не лише із президентом Ердоганом, але й із Вселенським патріархом Варфоломієм та кримськотатарською спільнотою. А вже 19 серпня відбулася справді історична подія — до Києва вперше за 20 років свого перебування при владі з офіційним візитом прибув прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу.
Наразі Зеленський готується до низки міжнародних зустрічей. Уже 1 вересня він здійснить візит до Польщі, де вперше зустрінеться із президентом США Дональдом Трампом. Однак повноцінна зустріч відбудеться у Вашингтоні трохи пізніше — цей візит активно готується вже кілька місяців.

Також на президента чекає засідання Генеральної асамблеї ООН, в жовтні, найімовірніше, він проведе перемовини з президентом Білорусі Олександром Лукашенком, а також готується до можливого візиту до Японії.
Офрекордз
Ще до початку президентства Зеленський стверджував, що намагатиметься "залишатися людиною". Через це у його соцмережах інколи з'являються публікації, присвячені особистому життю. Зокрема, 26 травня Зеленський опублікував привітання з Днем Києва, у якому розповів про столичний "запах шаурми". Ця репліка викликала резонанс серед користувачів соцмереж, однак вже 29 травня Зеленський вирішив ще раз про це нагадати, опублікувавши фото із шаурмою.
Також Зеленський активно виступає за ідею переїзду Адміністрації президента до іншої будівлі. Зокрема, основним варіантом для цього було обрано Український дім на Європейській площі у Києві. Варіант його реконструкції вже було представлено президенту, а здійснював презентацію київський забудовник Андрій Вавриш.
13 липня Офіс президента опублікував відео "інспектування" президентом води у Чорному морі. Під час свого візиту на Одещину вранці Зеленський разом із керівництвом ОП та охоронцями вирішив поплавати на морі.
Всього за кілька тижнів президент знову опинився в Одеській області і не проґавив можливості завітати на пляж — цього разу лише позасмагати.
Не забуває Зеленський і про спорт. До президентства він вів власний канал під назвою "Зе Кубікі", де разом із тренером активно займався спортом. 31 травня він показав, який вигляд має спортзал в Адміністрації президента. На початку серпня у своєму Instagram Зеленський опублікував ще одне фото зі спортзалу.
Також президента помічали і під час відпочинку, зокрема на публічних заходах. 26 травня Зеленський прийшов на знімання "Ліги сміху", ведучим якої був до обрання президентом. 1 червня його разом зі ще низкою посадовців помітили на концерті співака Monatik на НСК Олімпійському, а 28 липня президент відвідав в Одесі футбольний матч між "Динамо" та "Шахтарем".

Зеленський також активно публікує у соцмережах фото своєї родини. 1 червня у День дитини президент оприлюднив сімейне фото зі своїми дітьми, 16 червня — опублікував привітання із Днем батька, а 15 липня публічно привітав власну доньку з 15-річчям.
_________

21 квітня шоумен та власник студії "Квартал 95" Володимир Зеленський у другому турі переміг Петра Порошенка, набравши 73% голосів. 27 серпня — 100 днів від моменту складання Зеленським присяги президента. 29 серпня на своє перше засідання збереться Верховна Рада IX скликання, де монобільшість отримала пропрезидентська партія "Слуга народу". Передбачається, що партія одноосібно сформує Кабмін і Зеленський отримає всі важелі та повноваження для реалізації обіцяних реформ. Що вже вдалося президенту за перші 100 днів на посаді — згадуємо далі.
| Зеленський і Рада
На свою інавгурацію до Ради Зеленський прийшов пішки через Маріїнський парк та площу Конституції. Він весь час усміхався та вітався із людьми. Вже під час промови у парламенті Зеленський був набагато серйознішим — він оголосив, що розпускає Верховну Раду VIII скликання через відсутність коаліції. На утворення нової депутати мали 30 днів, що, на їхню думку, унеможливлювало розпуск парламенту. Через це утворився правовий конфлікт, який вирішувався у Конституційному суді.
Наступного дня в Адміністрації президента відбулися консультації із головами фракцій щодо розпуску Ради. Ця зустріч українцям найбільше запам'ятається екстравагантним Олегом Ляшком, який спочатку приїхав до АП на велосипеді, відверто пародіюючи головного героя Василя Голобородька у серіалі "Слуга народу", а потім вів трансляцію із Адміністрації президента. На саму зустріч Ляшка з телефоном не пропустили.
На стенограмі, яку опублікували згодом в АП, не було зрозуміло, яких рішень дійшли учасники зустрічі. Обрана ще 2014-го року Рада обіцяла змінити виборчу систему та перейти від змішаної до пропорційної із відкритими списками. Однак станом на кінець травня 2019 цього так і зробили.

Зрештою, 22 травня Зеленський подав до Ради два законопроєкти — про закупівлі на проведення виборів та зміни до виборчої системи. Президент пропонував скасувати мажоритарку, перейти до пропорційної системи із закритими списками, а також знизити прохідний бар'єр до 3%. Однак парламент такі ініціативи Зеленського не схвалив, чим ще раз викликав критику з його боку.
Загалом за 100 днів президентства Зеленський подав 19 документів до Верховної Ради, однак жоден із них депутати не ухвалили. Він неодноразово просив звільнити з посад міністра оборони, голову СБУ, міністра закордонних справ та генпрокурора. Найбільше запитань було до законопроєкту про оновлення закону щодо очищення влади — Зеленський планував додати до переліку люстраційних осіб майже усіх посадовців 2014-2019 років. Під законопроєкт потрапляли і низка членів команди самого президента.
11 червня Конституційний суд розпочав розгляд конституційності указу Зеленського про розпуск Ради. 20 червня КС ухвалив рішення, у якому фактично визнав, що не може встановити конституційність указу, а тому наявний конфлікт між президентом та Верховною Радою можна вирішити шляхом виборів. Зеленський призначив дострокові вибори на 21 липня.

За кілька днів до голосування Зеленський записав велике інтерв'ю за кермом Tesla, який належить керівнику його Адміністрації Андрію Богдану. Він, зокрема, розповів про перші враження від президентства, зустрічі, міжнародні перемовини та плани на майбутнє.
На виборах до Ради "Слуга народу" набрала рекордні 43% голосів, а на мажоритарних округах отримала 130 мандатів. Партія отримала у Раді IX скликання 254 депутати, свого спікера, першого віцеспікера та керівництво майже в усіх комітетах.
| Команда Зеленського
Найбільшою інтригою після перемоги Зеленського були його кадрові призначення. Найвідомішими публічними представниками ще під час президентської кампанії Зеленського були ексміністр фінансів Олександр Данилюк, ексміністр економічного розвитку Айварас Абромавичус та депутат Сергій Лещенко. Останній жодних посад не отримав. Абромавичус очолив Наглядову раду "Укроборонпрому", а Данилюк став секретарем Ради національної безпеки і оборони.

21 травня своїм указом Зеленський всупереч закону про люстрацію призначив адвоката Коломойського Андрія Богдана головою Адміністрації президента. На закиди про порушення закону у Зеленського апелювали, що закон про очищення влади є поганим та неконституційним. 20 червня у команді Зеленського придумали, як обійти закон, і реорганізували Адміністрацію президента в Офіс президента, таким чином вивівши Богдана з-під люстраційної заборони.

Першим призначенням Зеленського був не Богдан. Президент вже 21 травня змінив головнокомандувача Збройних Сил України — замість Віктора Муженка було призначено генерал-лейтенанта Руслана Хомчака. За 100 днів президент також здійснив низку перестановок у силових органах — призначив свого "друга дитинства" та головного юриста "Кварталу" Івана Баканова першим заступником голови СБУ. 11 червня указом Зеленського отримала нового керівника і Служба зовнішньої розвідки — її очолив депутат від "Батьківщини" Владислав Бухарєв. Новим очільником Державної прикордонної служби став Сергій Дейнеко, а Нацгвардії — Микола Балан.

Увечері 21 травня Зеленський також здійснив ще низку кадрових призначень, зокрема посади в Адміністрації президента отримали колеги президента за роботою в "Кварталі" — Сергій Шефір, Сергій Трофімов, Юрій Костюк. Зеленський визначив і свого представника у парламенті — Руслана Стефанчука. Також помічником було призначено Андрія Єрмака, радником — Михайла Федорова, а заступниками Богдана стали Руслан Рябошапка, Кирило Тимошенко та Олена Зеркаль. Саме остання мала бути зовнішньополітичним радником Зеленського, однак вже наступного дня цей указ було скасовано. ЗМІ повідомили, що після призначення Зеркаль відмовилась від посади. Посада дісталася тодішньому постпреду України в НАТО Вадиму Пристайку.

22 травня Зеленський визначив і свого представника у Кабміні — ним став Андрій Герус. Наприкінці цього ж місяця в Адміністрації президента на посаді заступника Богдана з'явився очільник Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.

Змінив Зеленський у травні і керівництво Служби безпеки президента та Управління держохорони. Перший орган очолив Максим Донець — ексохоронець Коломойського. УДО ж, своєю чергою, отримало у керівники "кіборга" та ветерана АТО Олексія Оцерклевича із позивним "Купол". 3 червня з'явився указ і про призначення прессекретарки Зеленського — нею стала журналістка Юлія Мендель, яка співпрацювала із низкою міжнародних видань.

На початку липня Зеленський розпочав зміни в регіонах та видав укази про призначення нових очільників ОДА. Львівщину очолив Маркіян Мальський, Луганщину — Віталій Комарницький, Закарпаття — Ігор Бондаренко. На посаду голови Львівської ОДА Зеленський провів "народне" голосування у Facebook. Як відбувався процес відбору — достеменно невідомо.

Нових голів ОДА отримала Київщина — Михайла Бно-Айріяна, Херсонщина — Юрія Гусєва, Черкащина — Ігор Шевченко, Івано-Франківщина — Денис Шмигаль, Житомирщина — Віталій Бунечко, Вінницька область — Владислав Скальський, Запорізька - Віталій Туринко та Рівненська — Віталій Коваль. Одеська ОДА також мала отримати нового очільника, якого було погоджено урядом — Андрія Андрейчикова. Однак через негативну реакцію з боку громадськості Зеленський вирішив повторити "онлайн-голосування". Результати ще невідомі.
| Зеленський і чиновники
За 100 днів Зеленський відвідав половину регіонів України, в деяких устиг побувати навіть двічі. Метою візитів стали зустрічі із місцевими чиновниками та представлення нових голів ОДА. На мапі нижче ми позначили зеленим кольором всі області, де був президент, і чорним — куди, ще не доїхав.
Найбільше Зеленський запам'ятався публічною критикою чиновників. Першими в списку опинилися керівники митниць західних областей. Під час наради президент розкритикував їх через контрабанду та корупцію на митницях та закликав в.о. голови ДФС Олександра Власова звільнити їх. 13 липня на відповідній нараді Зеленський повідомив, що Власов не звільнив керівників митниць, а відправив їх у відпустку. Зі словами "ви вважаєте мене ідіотом" президент зажадав заяви на звільнення і від самого в.о. голови ДФС. Згодом Власова було звільнено і з посади очільника одеської митниці.
Наступним "гнів" президента на собі відчули чиновники на Київщині, а особливо — секретар Бориспільської міськради Ярослав Годунок. Під час представлення нового голови Київської ОДА у Зеленського стався з ним конфлікт — він вигнав депутата із зали. Саме тоді українці почули від президента такі афоризми як "Вийди звідси, розбійник" та "Зараз подзвоню Баканову щодо цього чорта".
Далі Зеленський вирушив до свого рідного регіону і відвідав Дніпропетровщину. У рамках цього візиту президент активно критикував чиновників. Він публічно посперечався із міським головою Дніпра Борисом Філатовим, який заклався до середини вересня відремонтувати міст, інакше погодився подати у відставку. Також на заводі "Південмаш" президент зателефонував міському голові Києва Віталію Кличку через невиплату столицею коштів на завод Дніпропетровщини. У Кривому Розі дісталося і міністру екології Остапу Семераку.
У Миколаєві під роздавання потрапив т.в.о. місцевої ОДА В'ячеслав Бонь — його розкритикували за те, що Миколаїв називають "бандитським містом". Окрім цього, президент уклав ще одне парі — із гендиректором ПрАТ "Укргідроенерго" Ігорем Сиротою. Він пообіцяв відремонтувати дорогу через Дніпровську ГЕС. Ціна питання — заява на звільнення. Своєю чергою, у Харкові Зеленський змусив написати такі самі заяви місцевих керівників лісгоспів через незаконну вирубку лісів.
На Черкащині Зеленський устиг відвідати скандальне місто Сміла через проблеми останнього із боргами за теплопостачання. Секретарю міськради Віктору Федоренку він запропонував "продати Land Cruiser", аби допомогти погасити борги міста. На Івано-Франківщині Зеленському поскаржились на поганий стан доріг в одному із сіл регіону. Президент попросив профінансувати ремонт одного із мажоритарників, нардепа Андрія Іванчука. Він погодився знайти кошти, незважаючи на те, що ділянка ремонту не розташована в його окрузі.
Останнім регіоном, який відвідував Зеленський, була Житомирщина. Тут президент критикував силовиків — він звинуватив їх у неспроможності побороти незаконний видобуток бурштину та через деякий час попросив звільнити голів місцевих управлінь поліції та Служби безпеки.
Найбільш тривалий конфлікт розгорнувся у столиці. У публічній площині головним опонентом Кличка виступає не Зеленський, а очільник ОП Андрій Богдан. Кличку погрожують розділити повноваження міського голови Києва та очільника КМДА попри заборону Конституційного суду, призначивши туди лояльну людину. Кличко намагався заручитися підтримкою американських лобістів, зокрема близьким оточенням чинного президента Дональда Трампа.
На тлі чуток про те, що американці не схвалюють призначення Андрія Богдана через його близькість до бізнесмена Ігоря Коломойського, у кількох ЗМІ ввечері 1 серпня з'явилася заява голови ОП на звільнення без дати, підпису та з дивним формулюванням. Наступного дня сам Зеленський підтвердив, що такі заяви написали всі члени його команди і він може їх підписати будь-якої миті. Через деякий час з'ясувалось, що журналістам фото заяви Богдана надіслав його заступник Кирило Тимошенко. Навіщо ця інформація була навмисно вкинута в інформаційний простір — в ОП не пояснили.
| Укази Зеленського
За перші 100 днів Зеленський підписав понад 300 указів та розпоряджень. Переважна більшість із них стосувалась кадрових питань, втім була низка розпоряджень, яка безпосередньо належить до повноважень президента. Однією з таких сфер є питання надання громадянства. Вже 28 травня Зеленський "виправив" те, що зробив п'ятий президент Петро Порошенко, і повернув український паспорт ексголові Одеської ОДА та третьому президенту Грузії Міхеілу Саакашвілі.

Наступного дня той повернувся до Києва. Зеленський також надав громадянство кільком іноземним спортсменам, а 28 червня на честь Дня Конституції зробив українцями понад десяток військових-іноземців, які воювали на Донбасі.

Окрім цього, Зеленський відповів президенту Росії Путіну на його указ про спрощення надання громадянства спочатку жителям окупованого Донбасу, а потім і всього регіону. Український президент спростив надання громадянства росіянам, які зазнають політичних переслідувань.

Серед решти — укази, спрямовані на боротьбу з корупцією, контрабандою, незаконним вирубуванням лісів, рейдерством та підвищення якості доріг в Україні. Зеленський також ввів нову дату в календарі — 29 серпня відтепер День пам'яті захисників України.

Окрім ухвалення, Зеленський скасовував укази. Зокрема, під час конференції "Діалог бізнесу та влади" він повідомив, що скасував понад 160 указів усіх президентів, які заважали веденню бізнесу. Вони стосувалися різних акцизів, мит та оплати послугів нотаріусів.
| Війна на Донбасі
Зеленський заявив, що ставить собі за мету припинити війну на Донбасі. Для цього, на його думку, насамперед потрібно "припинити обстріли". Всього за кілька днів після інавгурації, 27 травня, перший візит Зеленського відбувся саме в зону ООС на передову. 5 червня відбулося засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську, де пролунала перша важлива ідея — Україна готова припинити економічну блокаду окупованого Донбасу за певних умов. Найголовніша з них — повернення підприємств, які були "націоналізовані" бойовиками, під українську юрисдикцію та сплата ними податків до українського бюджету.

За червень у Мінську вдалося домовитися про розведення сил і засобів у Станиці Луганській, про що було домовлено ще 2016 року. Розведення військ підтвердило ОБСЄ і тепер українська сторона планує відремонтувати міст через річку Сіверський Донець на КПВВ Станиця Луганська. Українські сапери вже розмінували територію зі свого блоку, однак повноцінний початок ремонту зривають окупанти — вони досі не демонтували свій блокпост з іншого боку мосту. 7 липня Станицю відвідав і сам Зеленський разом із головою Ради ЄС Дональдом Туском.
Вже наступного дня Зеленський виступив із офіційною пропозицією — розширити "нормандський формат" за рахунок Великої Британії та США. Наразі на цьому майданчику працюють Росія, Франція, Україна та Німеччина. У комюніке, яке опублікували лідери "Великої сімки" за результатами саміту G7 у Франції, йдеться, що "Франція та Німеччина мають організувати саміт у "нормандському форматі" для досягнення відчутних результатів".
Найбільш успішне засідання ТКГ відбулося 17 липня. Тоді у Мінську вдалося домовитися про чергове перемир'я, яке передбачало заборону на будь-які обстріли та відповідальність за порушення. Окрім цього, Україна та "Л/ДНР" розпочали підготовку до обміну полоненими. Його можуть провести вже наприкінці серпня — на початку вересня.

Перемир'я допомогло скоротити обстріли до мінімуму, однак поступово бойовики їх нарощували, а 6 серпня обстріляли українські позиції біля Павлополя, під час чого загинули четверо військових ЗСУ. Тоді Зеленський офіційно визнав зрив перемир'я, а наступного дня провів екстрену нараду із силовиками та провів телефонну розмову з Путіним.
5 серпня Зеленський провів значні зміни у керівництві Збройних сил України. Новим командувачем ООС став колишній начальник оперативного командування "Північ" Володимир Кравченко. Олександр Сирський став новим командувачем Сухопутних військ ЗСУ.
| Міжнародна політика
Першим міжнародним візитом Зеленського була поїздка до Брюсселя. Там президент встиг провести зустрічі із Дональдом Туском та Жан-Клодом Юнкером, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та президентом Польщі Анджеєм Дудою. Менш ніж за півмісяця він зустрівся із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Еммануелем Макроном.
Незважаючи на два візити до Європи у червні, наприкінці місяця на Україну чекала перша поразка на світовій арені — ПАРЄ ухвалила рішення повернути Росії повноваження, які були відібрані через недотримання прав людини, зокрема, і на окупованих українських територіях. Сам Зеленський зазначав, що це рішення було ухвалене заздалегідь, і вплинути на нього він не зміг. На початку липня Зеленський здійснив візит до Канади, де провів перемовини з прем'єром Джастіном Трюдо та спецпредставником із США Куртом Волкером.

А вже 8 липня в Україні відбувся черговий саміт Україна-ЄС — перший для Зеленського, але останній для лідерів Євросоюзу Туска і Юнкера. Всього за кілька днів відбувся і другий візит — до Києва приїхала новопризначена прем'єрка Молдови Майя Санду.

11 липня напередодні зустрічі у "нормандському форматі" відбулась перша телефонна розмова Зеленського із Путіним. Головною темою перемовин було звільнення політв'язнів та обмін полоненими. 16 липня Зеленський провів розмову із Меркель, 24 липня — з італійським прем'єром Джузеппе Конте. 25 липня Зеленський поспілкувався із президентом США Дональдом Трампом. Уперше Трамп зателефонував йому після виборів, а на початку червня –запросив до Вашингтона.
31 липня Зеленський провів телефонну розмову із президентом Білорусі Олександром Лукашенком, а 1 серпня — із прем'єром Індії Нарендрою Моді. 5 та 7 серпня український президент мав ще два міжнародних дзвінки — від нового прем'єра Великої Британії Бориса Джонсона та президента Франції Еммануеля Макрона.

7 серпня Зеленський поїхав до Туреччини. Там він зустрівся не лише із президентом Ердоганом, але й із Вселенським патріархом Варфоломієм та кримськотатарською спільнотою. А вже 19 серпня відбулася справді історична подія — до Києва вперше за 20 років свого перебування при владі з офіційним візитом прибув прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу.
Наразі Зеленський готується до низки міжнародних зустрічей. Уже 1 вересня він здійснить візит до Польщі, де вперше зустрінеться із президентом США Дональдом Трампом. Однак повноцінна зустріч відбудеться у Вашингтоні трохи пізніше — цей візит активно готується вже кілька місяців.

Також на президента чекає засідання Генеральної асамблеї ООН, в жовтні, найімовірніше, він проведе перемовини з президентом Білорусі Олександром Лукашенком, а також готується до можливого візиту до Японії.
| Офрекордз
Ще до початку президентства Зеленський стверджував, що намагатиметься "залишатися людиною". Через це у його соцмережах інколи з'являються публікації, присвячені особистому життю. Зокрема, 26 травня Зеленський опублікував привітання з Днем Києва, у якому розповів про столичний "запах шаурми". Ця репліка викликала резонанс серед користувачів соцмереж, однак вже 29 травня Зеленський вирішив ще раз про це нагадати, опублікувавши фото із шаурмою.
Також Зеленський активно виступає за ідею переїзду Адміністрації президента до іншої будівлі. Зокрема, основним варіантом для цього було обрано Український дім на Європейській площі у Києві. Варіант його реконструкції вже було представлено президенту, а здійснював презентацію київський забудовник Андрій Вавриш.
13 липня Офіс президента опублікував відео "інспектування" президентом води у Чорному морі. Під час свого візиту на Одещину вранці Зеленський разом із керівництвом ОП та охоронцями вирішив поплавати на морі.
Всього за кілька тижнів президент знову опинився в Одеській області і не проґавив можливості завітати на пляж — цього разу лише позасмагати.
Не забуває Зеленський і про спорт. До президентства він вів власний канал під назвою "Зе Кубікі", де разом із тренером активно займався спортом. 31 травня він показав, який вигляд має спортзал в Адміністрації президента. На початку серпня у своєму Instagram Зеленський опублікував ще одне фото зі спортзалу.
Також президента помічали і під час відпочинку, зокрема на публічних заходах. 26 травня Зеленський прийшов на знімання "Ліги сміху", ведучим якої був до обрання президентом. 1 червня його разом зі ще низкою посадовців помітили на концерті співака Monatik на НСК Олімпійському, а 28 липня президент відвідав в Одесі футбольний матч між "Динамо" та "Шахтарем".

Зеленський також активно публікує у соцмережах фото своєї родини. 1 червня у День дитини президент оприлюднив сімейне фото зі своїми дітьми, 16 червня — опублікував привітання із Днем батька, а 15 липня публічно привітав власну доньку з 15-річчям.
Made on
Tilda